Виставка презентує результати резиденції «Коли оповідь було перервано?*» та об’єднує індивідуальні та колективні практики.
Російський імперіалізм діє в Україні реалізовуючи послідовну політику знищення життів й середовища, включно з його багатовидовими стосунками та мовами вираження. Україна ж захищає право на існування і можливість визначати своє майбутнє. Виставка тематично об’єднує різні сюжети про стійкість, вразливість та здатність до регенерації.
Більшість робіт, створена під час резиденції на Хаті-Майстерні у селі Бабин, є роздумами про пам’ять та війну. Особливий спосіб існування у тимчасовій реальності, коли не можна побудувати своє життя на твердому ґрунті, наштовхує працювати з тим, що є під рукою: з пейзажем, що перед очима, та особистим досвідом переживання війни.
Поєднуючи мистецьку та повсякденну точки зору, виставка досліджує, як взаємозв’язок людини та природи діє як сила регенерації перед обличчям насильства та руйнування.
Учасники та учасниці виставки: Катерина Алійник, Пьотр Армяновський, Лука Басов, Богдан Волинський, Ярослава Ковальчук, Данііл Немировський, Олександра Погребняк, Марія Русінкевич, Антон Саєнко, Олеся Саєнко, Три вправи з реалізму, Тамара Турлюн, Назар Фурик, Максим Ходак, Наташа Чичасова, Сана Шахмурадова, Тереза Яковина.
Куратори: Дмитро Чепурний та Антон Усанов.
Над виставкою працювали: Альона Каравай, Анастасія Кузьменко, Євген Нікульніков, Ольга Джус, Мар’ян Захаревич, Лілія Пілатюк.