«unboxing» — кураторський проєкт Альони Каравай, який підважує стерильний та ексклюзивний  формат «білого куба». Він задуманий як серія відкритих розмов і мобільних партисипативних виставок навколо однієї коробки з мистецтвом.

Розпаковуючи роботи, ми пропонуємо розпакувати й різні погляди: підійти ближче до того, що стоїть за об’єктами, та спільно створити імпровізовану виставку. Тут кожен стає куратором і співавтором процесу.

«unboxing» досліджує складні, суперечливі, часом важкі, а часом абсурдні досвіди життя в часи тривалої війни та криз. Проєкт говорить про міграцію, розірвані зв’язки та зруйновані плани, зміну ідеологій, вразливі ландшафти й таку ж вразливу пам’ять. А ще — про посттравматичний ріст, який просто не встигає за темпом нових травм.

Зрештою, «unboxing» — це акт уяви. Спроба знайти автономну альтернативу тому, як ми можемо взаємодіяти з мистецтвом та одне з одним на рівних. Це відбувається в часи, коли консервативний тандем неоліберальної продуктивності та геополітичної напруги знову витісняє культуру зі звичних фізичних просторів. Ми запозичили вірусний цифровий формат — де люди просто дивляться, як інші розпаковують речі, — щоб повернути мистецтво з його декоративної ізоляції у стерильних залах назад до живої дискусії всередині спільноти. Для українських реалій (і не тільки) формула проста: коли митці не можуть подорожувати, звичайна коробка — може. А з часом, можливо, вона навчиться мандрувати взагалі сама, без супроводу людини.