Позор – це вирок соціуму, коли приховане стає явим.
У традиційному суспільстві виражена сексуальність жінок може сприйматись за “легку поведінку” та “заплямовану” репутацію. Натомість скромність і сором’язливість завжди штучно приписуються як природні фемінні риси.
Івано-Франківськ – це маленьке консервативне місто, де всі один одного знають. Тому з позором у таких містах стикаєшся часто. Попри те, що в будь-якому традиційному суспільстві є люди з “нетрадиційною” орієнтацією, такі прояви не варто виражати на людях, аби не натрапити на невдоволення чи агресію. Відкрита сексуальність лишається в сфері позорного та в межах дому, якщо вона не підходить соціуму по “нормах”. Чиясь любов має право на публічне життя, а чиясь продовжує жити в підпіллі.
У проекті зафіксована інтимна історія двох жінок з маленького міста, яка розгортається в приватному просторі – вдома, але завдяки фотографії виходить назовні. Приховане, що стає явним. Позор як coming out та як само-маніфестація.
Локація: Актовий зал Лісокомбінату, вул. Шота Руставелі, 1
Подія відбулась в рамках дводенного проекту, який об’єднує виставку “ПОЗОР” та показ документального фільму “СОРОМ”. Різні за змістом але подібні за ідеєю роботи досліджують межі табуйованості сексуальних тем на Галичині та Гуцульщині.
Проект став можливим завдяки підтримці Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine.