Моя киця та інші внутрішні звірі
8–22.03.2025
Асортиментна кімната
Моя кице, березень — це завжди непросто, бо перед березнем трапляється лютий. З іншого боку, в березні завжди збігаються кінець і початок. У березні на світ з’являються хижаки — вовки, ведмеді, рисі, лисиці. Інші ссавці з’являються пізніше, ближче до літа. Може тому березень відчувається таким гострим і таким оголеним.
Моя кице, ти не завжди себе так називаєш. Іноді називаєш не так лагідно, або просто по імені, яке тобі дали при народженні. Іноді тобі себе недостатньо, іноді ти себе лякаєш, іноді розчаровуєш. Але, кице, невже твій внутрішній звір має бути лише лагідний і пухнастий, або лише хижий та неприборканий, або лише стійкий і безстрашний?
Можливо, їх там ціла купа різних, цілий Ноїв ковчег, і деяким ще немає назв, а деякі вже такі рідкісні, що їхні назви забуто? Можливо, коли приходить час потопу – вони всі важливі, і всім знайдеться місце?
Моя кице, ти знаєш, що потоп вже почався і триває давно, але ти винайшла власні способи плавання, власні опори на цій безкрайній товщі води. Деякі з цих опор привели тебе до інших киць. Разом ви граєтесь та перепривласнюєте свої тіла через гру, поки сплять діти в сусідній кімнаті. Разом ви дивитесь одна на одну та лишаєте наодинці, коли поглядів вже забагато. Разом ви шукаєте свою насолоду і свою радість. Разом ходите на Бистрицю. А якщо не разом, то поряд одна до одної.
Художниці:
Машика Вишедська, Наталка Курсик, Марта Лешак, Ксеня Погребенник, Марія Русінкевич, Люда Сущеня, Христина Федорак, Наталя Федоришин, Дарина Фес, Ася Цісар, Леся Цюцяк
Кураторки:
Аня Потьомкіна, Ася Цісар, Оля Поляк
Менеджмент та продакшн:
Дар’я Христинюк
Монтаж:
Антон Хоменко
Комунікації:
Вікторія Видиборець
Дизайн:
Ярослава Ковальчук
На афіші — робота Ксені Погребенник, моделі — Софія Слюсаренко та кіт Харчо.
