Коробочки Іздрика. Майже художня виставка
29 травня – 1 червня
Мистецький Арсенал
Якщо письменницька практика Юрія Іздрика відома багатьом відвідувачам Книжкового арсеналу, то його робота як художника часто опиняється в тіні. Втім, художня практика Іздрика почалась ще на початку дев’яностих — десь між першими номерами літературно-мистецького журналу «Четвер» (1989-2017), обкладинки для яких він створював методом аплікації, а сам журнал копіював на ксероксі, та виставкою «Провінційний додаток №2» (1991), яка виникла як альтернативна програма в межах другої бієнале «Імпреза». Все це — в Івано-Франківську.
На майже художній виставці «Коробочки Іздрика» переважно представили роботи, створені після повномасштабного вторгення. Серед них — серія малюнків на сірникових коробках, створених під час перших довгих блекаутів на перетині 2022 та 2023 років, блокнот з малюнками, створений в реанімації на перетині 2023 та 2024 років, та серія аплікацій на пачках від цигарок, створена під час чергової воєнної зими на перетині 2024 та 2025 років. Ці роботи, на перший погляд, іронічні, на другий — автотерапевтичні, але врешті-решт, вони нарочито позбавлені будь-якого загравання з зовнішнім поглядом глядачки чи глядача. Художник легкою рукою змішує інфантилізм з термінальними станами, супрематизм з масовою культурою та заграє хіба з власною кінечністю та самопривласненим незнанням. Колаж та аплікація як методи тут пасують якнайкраще.
Коробочка — це щось, куди зручно сховати та куди затишно сховатись, що легко перенести та що легко замаскувати, треба лише написати або наклеїти щось, що не викличе підозри. «Ніхто нічого не шарить, і заїбись», — переливається глянцем один зі скетчів в блокноті, намальований червоною гелевою ручкою. Так, все так, особливо в 2024 році.
