Через персональний архів художниця досліджує питання памʼяті, нетривалі сліди якої вона розглядає то на людських тілах, то в нелюдських формах життя. Пам’ять в роботах Погребенник часто травматична, водночас не лишає помітних шрамів, а радше тонкі лінії, які хоч і глибоко врізаються в ландшафт людського, але є прихованими для не-інсайдерки. Слід, як похідна від руху — в тому числі такого, який не стався, — є тим, навколо чого налаштовується фокус художниці, нерідко навмисне нечіткий. Її звичними методами є практикування спільнотності та взаємодія з іншими людьми.

Портретне фото: Ярослав Футимський.