Ми не можемо заплющити очі на те, що відбувається навколо нас. Ми постійно шукаємо щось, щоб зайняти себе в ті моменти, коли нам неприємно, щоб змінити вектор мислення принаймні на деякий час. Проте це є ілюзією, навколо якої ми маневруємо, аби не втратити здоровий глузд.
На стінах галереї — тексти, що утворюють лінії та задають певний словесний вектор, та експериментальні полотна. Глядач може маневрувати від слів на стінах до робіт. Під ногами — земля, що візуально закладає умовні шляхи для цього маневру. В повітрі — звуки, які відсилають у ретроспективу переживань, від яких ми не здатні втекти.
Цим проєктом художник пропонує простір для осмислення досвіду проживання війни. Як не ізолюватися від того, що відбувається? Як сприймати цей болючий досвід в екологічний спосіб? Як тримати зв’язок з реальністю та твердо стояти ногами на цій землі? Художник ставить питання: «Як жити, продовжувати робити те, що маєш, та залишатись собою під час війни в контексті нашого часу?» — і ставить це питання життєствердно.
Роботи виконані з початку повномасштабної війни.
Лука Авангард — саунд артист;
Влад Неспляк — 3D дизайнер;
Максим Кобузан — шрифтовий дизайнер;
Іван Храбатин — відео артист, монтаж та операторська робота;
Олег Лотоцький — відеомейкер, монтаж, 3D, операторська робота;
Ольга Кукуш, Андрій Когут — продакшн в просторі «Асортиментна кімната».
В межах проєкту «Сила тут», який реалізується за підтримки Європейської комісії.